Акційна статистика Станом на в Базі 223 акції від 579 фірм, підприємців, гуртівень, магазинів, банків тощо.
Розміщуйте свої прайси, акції та унікальні товари(послуги) БЕЗКОШТОВНО!
Нові акції Всі акції


Украинская Баннерная Сеть

Розсилка новин



Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Концепція розвитку велосипедного руху і облаштування велосипедної інфраструктури у м.Львові

Концепція розвитку велосипедного руху і облаштування велосипедної інфраструктури у м.Львові

КОНЦЕПЦІЯ
розвитку велосипедного руху
і облаштування велосипедної інфраструктури у м.Львові
(прийнята ухвалою № 3552 Львівської міської ради 03.06.2010)

1. Загальні положення
Відповідно до Закону України “Про туризм“, постанов Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 № 583 “Про затвердження Державної програми розвитку туризму на 2002-2012 роки“ та від 12.05.2004 № 612 “Про затвердження Програми розбудови туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі міжнародних транспортних коридорів та основних транспортних магістралей у 2004 - 2010 роках“, розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 390-р “Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму“, доручення міського голови від 19.10.2007 № 4-5180 щодо підготовки програми розвитку велоінфраструктури у м.Львові було розроблено Концепцію розвитку велосипедного руху і облаштування велосипедної інфраструктури у м.Львові на 2010-2020 роки (надалі – Концепція).

Місто європейських стандартів - це місто зручне для його мешканців, екологічно чисте, з налагодженою транспортною інфраструктурою, яка включає велосипедні доріжки і дає можливість вільно та швидко пересуватися ним. Сьогодні м.Львів перебуває на етапі розвитку та поліпшення інфраструктури. Створення велосипедної інфраструктури піднесе місто до європейських стандартів і дасть можливість зробити його зручним для мешканців, привабливим для туристів, зокрема з активним способом пересування.
У контексті підготовки до проведення чемпіонату з футболу Євро 2012 створення веломережі у м.Львові, поєднаної з веломережею Львівської області, створить додаткові можливості відвідати місто, а також добратися до м.Львова на чемпіонат міжнародними велосипедними шляхами. З огляду на це будуть створені сприятливі умови залучення вітчизняних та міжнародних інвестицій для поліпшення інфраструктури міста, зокрема для створення велосипедної мережі.

Відповідно до соціологічного опитування, проведеного 12-20 листопада 2007 року Львівською міською громадською організацією “Науково-дослідний центр “Суспільство прикордоння: історія і сучасність“ на тему “Створення велоінфраструктури в місті Львові“ більшість львів'ян (81 відсоток) вважають, що у м.Львові потрібно створити велоінфраструктуру, і що вона позитивно вплине на вирішення транспортної проблеми міста. Пересісти на велосипеди вже сьогодні готові 40 відсотків львів'ян.

2. Проблеми, на вирішення яких спрямоване створення велосипедної інфраструктури у м.Львові
Створення велосипедної інфраструктури у м.Львові розв'яже низку проблем щодо поліпшення екологічної ситуації та збереження історико-архітектурного середовища щодо підвищення мобільності та туристичної привабливості міста, а також матиме позитивний економічний і політичний ефект, рекреаційну функцію.

Поліпшення екологічної ситуації у місті та збереження спадщини
Відповідно до Кіотського протоколу встановлені ліміти викидів вуглекислого газу в атмосферу, що зобов'язує держави обмежувати використання автомобільного транспорту. Євросоюзом прийнято директиву Ради від 27.09.1996 № 96/62/ЄС "Щодо оцінки та контролю навколишньої атмосфери", яка зобов'язує міста з кількістю мешканців більше ніж 250 тисяч, інформувати громадян про якість повітря та затверджувати плани зменшення тринадцяти типів забруднень. Міста також уповноважені обмежувати рух транспорту у разі перевищення допустимих норм забруднення.

Автопарк м.Львова нараховує близько 150 тисяч одиниць автотранспорту, у тому числі 11 тисяч вантажних автомашин. Транспорт м.Львова щорічно споживає близько 260 000 тон пального і 520 000 тон кисню, а замість цього викидає 65 000 тон чадного газу, 11 000 тон вуглеводнів, 5 000 тон окисів азоту. Середній рівень шуму на основних магістралях досягає 80-97 дБ, а у житлових квартирах 50-60 дБ.

Викиди в атмосферу шкідливих продуктів згорання, створення вібраційного навантаження на будівлі, створення надмірного запилення атмосфери, шумового забруднення безпосередньо впливає на здоров'я та життєдіяльність людей, туристичну привабливість, а також на порушення цілісності пам'яток старовини, порушення природних умов навколишнього середовища, які прямо або опосередковано діють на геоекологічну ситуацію у місті. Вулиці з таким завантаженням мають перевищення гранично допустимої концентрації забруднення повітря у результаті функціонування автотранспорту, що багаторазово перевищує санітарні норми і становить значну небезпеку для населення.
У м.Львові більшість магістралей проходить через центр, що завдає шкоди архітектурному середовищу історичної частини міста. На сучасному етапі зменшення автомобільного руху у центрі дасть можливість вирішити тут нагальні екологічні і туристичні проблеми.

Створення пішохідно-велосипедних зон у центральній частині міста сприятиме зниженню показників забруднення середовища до норм, прийнятних для життя та діяльності мешканців і численних гостей міста, а також збереженню цінних об'єктів спадщини.

Економічний і політичний ефекти
Економічна вигода від створення велосипедних доріг та щоденного використання велосипеду як транспортного засобу очевидна для міста, підприємців та його мешканців.
Для створення велосипедних доріжок у місті є можливим залучення інвестицій, насамперед європейських грантів, які спрямовані на збереження історичного та екологічного середовища, вдосконалення транспортної стратегії. Місто, яке дбає про збереження свого потенціалу, екологію та розвиток велосипедних шляхів на дорогах і у паркових зонах привабить значну частину туристів з України і з-за кордону.
Створення велосипедних доріг та велопортів дасть можливість поліпшити якість життя у місті, що є вкладом у розвиток європейських цінностей суспільства: помітно зменшиться шумове та хімічне забруднення довкілля, створяться нові відпочинкові громадські місця, буде отримана значна економія часу велосипедистами на коротких та середніх відстанях, кращими стануть міські послуги для всієї громади, зокрема для підлітків та молоді.
Зменшення витрат на пальне, на лікування через поліпшення здоров'я громадян, зменшення руйнування дорожньої мережі, економія простору доріг, а отже зменшення, у перспективі, вкладення коштів у міські дороги та можливість інвестицій у громадські потреби. Водночас збільшаться фінансові заощадження мешканців. Окрім цього створення велоінфраструктури у місті дасть поштовх розвитку інноваційному бізнесу. Відповідно це створить додаткові робочі місця через збільшення мережі сервісного обслуговування, збільшення пунктів продажу та прокату інвентарю спортивного обладнання та одягу.

Зменшення заторів завдяки створенню веломережі дасть можливість зменшити пов'язані з цим економічні втрати підприємств. Зменшаться проблеми як у постачальників так і у клієнтів підприємств завдяки скороченню витрат часу працівниками і постачальниками, проведених у заторах. До прикладу, для м. Лондона такі втрати становлять близько 10 мільярдів євро на рік від невиробленої продукції та часових втрат.
Загальновизнаним є факт, що велосипедисти перебувають у кращій психічній та фізичній формі, а підприємства, працівники яких користуються велосипедами, мають кращі показники продуктивності праці і зазнають менше витрат, пов'язаних з лікуванням. Отже, створення веломережі у м.Львові позитивно вплине на загальноміську економічну ситуацію та його мешканців.

Європейське місто потребує європейського підходу до вирішення проблем, які перейшли до нас з минулого індустріального міста. Урбаністичні зміни під час радянського періоду м.Львова –збільшення підприємств у місті та забудова бетонними багатоповерхівками – поділило м.Львів на функціональні частини. Інтеграція всіх районів міста з центральною частиною, полегшене пересування з району у район завдяки продуманій мережі комунікацій дасть можливість об'єднати історичні розриви в один урбаністичний організм – організм м.Львова європейського, м.Львова з людським обличчям, м.Львова для мешканців.

Задоволення владою людей залежить від ефективності вирішення нею питань комфортності проживання, зручності та швидкості пересування містом. Задля вирішення цього у планах розвитку міста повинна враховуватися концепція сталого розвитку регіону, поступово історичний законодавчо захищений центр за європейськими зразками має перетворитися у пішохідно-велосипедну зону.

Побудова велоінфраструктури у м.Львові передбачає не тільки районну інтеграцію частин м.Львова, а й масштабніший проект – інтеграцію у загальноєвропейську веломережу. 
Створення велоінфраструктури є запорукою і політичного лідерства м. Львова як найбільш європейського регіону України. Створення велосипедної інфраструктури у м.Львові дасть можливість розвивати місто відповідно до європейського зразка. Отримання першості в Україні через поступове впровадження велосипедної інфраструктури у місті спрямовує політику органів місцевого самоврядування на екологічно чисте, зручне для життя та привабливе європейське місто.

Мобільність
Мобільність є однією з основних потреб сучасної людини. Щодня подорожуючи, ми виконуємо суспільні обов'язки та діяльність. Дослідження показують, що часові витрати на транспорт у середньому постійні. Збільшення використання одного виду транспорту означає зменшення використання іншого. Швидкість пересування у місті ускладнюється численними заторами на дорогах як приватного так і громадського транспорту, що зменшує мобільність громадян. Мільйонними втратами обраховується на сьогодні час, витрачений у заторах.

Аналіз показників демографічного стану м.Львова впродовж 2001-2009 років показує, що при зменшенні кількості жителів кількість автомобілів зростає. На цей час на 6 мешканців міста припадає1 автомобіль. У майбутньому тенденція до збільшення чисельності автомобілів буде зберігатися. Систематичний параліч транспортних коридорів міста загрожує перерости у колапс всієї системи дорожньо-транспортного сполучення, що неминуче приведе до суспільно-економічної кризи у місті з непередбачуваними наслідками у першу чергу для владних структур. 

Обмеження використання автомобіля стало необхідною умовою мобільності практично у всіх європейських країнах. Вже у 1991 році дослідження, проведені Міжнародним Об'єднанням Громадських Комунікацій у репрезентативній групі з 1000 громадян кожної країни – члена Євросоюзу показали, що близько 83 відсотків громадян Європи виступають за те, щоби громадський транспорт мав преференції у відношенні до автомобіля.
У вищеописаному дослідженні приведено, що 64 відсотки громадян Європи вважають, що велосипед повинен мати преференції у відношенні до автомобіля (13 відсотків - не визначилися). Велосипед розглядається так само позитивно, як і індивідуальна комунікація.
Внаслідок розвитку техніки велосипеди стають щоразу кращими та зручнішими засобами пересування – вони не забруднюють середовище, є безшумними та доступними. Велосипед, насамперед, є швидшим ніж автомобіль на коротких міських дистанціях (до 3 км). У Європі 30 відсотків трас, які долаються автомобілем, є коротшими за 3 км, а 50 відсотків є коротшими за 5 км. Велосипед у цих випадках успішно замінює автомобіль, одночасно даючи можливість уникнути заторів і збільшити мобільність.
Велосипед не становить єдиний розв'язок щодо дорожніх проблем та довкілля у місті, проте досконало вписується у загальну політику поліпшення іміджу м.Львова і дасть можливість збільшити мобільність мешканців. Поєднуючи заходи щодо велосипедів та громадської комунікації,влада міста, таким чином, ефективно сприятиме зменшенню використання автомобілів.

На основі досвіду європейських міст, які впровадили велоінфрастуктуру, розвиток велосипедного руху у м.Львові протягом впровадження цієї Концепції повинен досягнути таких показників:
1) у 2012 році кількість кілометрів, що проїдуть велосипедисти, має бути на 200 відсотків більшою ніж у 2009 році;
2) у перспективі час подорожування на велосипеді між головними пунктами міста має зменшитись на 30 відсотків;
3) час подорожування велосипедом на віддаль до 5 км не повинен бути більшим від такого ж часу для автомобіля;
4) кількість подорожей велосипедом у загальній комунікації має зрости на 20 відсотків до 2020 року за рахунок частки моторизованого руху;
5) з 2012 року велосипед має стати частиною транспортної політики підприємств.

Поліпшення туристичної привабливості міста
Туристична привабливість м.Львова є незначною, порівняно з іншими європейськими містами такого значення, незважаючи на величезний культурно-історичний потенціал.
Проблема полягає у низькій якості міського середовища, особливо центральної частини, де розташовані основні об'єкти туристичних відвідувань, а також в утрудненому доступі до туристичних атракцій міста. Основною складовою, що негативно впливає на комфортне перебування мешканців та гостей міста, є незадовільний екологічний стан вулиць міста. Пересування великої кількості транспорту у зоні екскурсійного обслуговування негативно впливає на якість туристичних послуг, самопочуття відвідувачів. Постійні затори не дають можливості витримувати графіки турів для туроператорів, що у результаті негативно позначається на якості туристичного продукту м.Львова.
Елементи доступності для туристів з активним способом пересування у місті практично відсутні, у тому числі як ознаковані туристичні шляхи, так і спеціально спроектовані велосипедно-пішохідні комунікації, пункти сервісу, інформаційного забезпечення туристів.
Зовнішня комунікаційна доступність може бути забезпечена ознакуванням туристичних шляхів околиць і відпочинкових зон, як складових місцевої мережі, яка у свою чергу проектується як частина національної та загальноєвропейської мереж. Таке забезпечення дозволяє створювати туристичний продукт високої якості та очікувати на збільшення кількості вітчизняних та зарубіжних туристів. Для прикладу, щорічний міжнародний фестиваль “Шляхом бравого вояка Швейка“ притягує у м. Перемишль (Республіка Польща) тисячі учасників. Крім того, ознакований туристичний шлях К63 діє протягом цілого року, користуючись чималою популярністю туристів різних країн.

Внутрішня комунікаційна доступність може бути забезпечена створенням мережі велосипедних та пішохідних доріжок у межах міста та належного інформаційного забезпечення туристів на них, а також достатньо розгалуженої системи сервісних пунктів місць паркування та зберігання засобів для активного туризму.

3. Мета
Метою цієї Концепції є розробка поетапності дій щодо створення велосипедної інфраструктури та розвитку велосипедного руху у м.Львові для збереження екологічної рівноваги, поліпшення якості життя мешканців і підвищення привабливості міста (конкурентноздатності).

4. Завдання
1. Розробка і включення мережі велосипедних доріжок до складу нової транспортної схеми міста, а також генерального та детальних планів м.Львова.
2. Затвердження технічних норм (методичних засад) на проектування та ознакування велосипедних доріжок у м.Львові.
3. Щорічне, відповідно до плану реконструкції доріг, створення велодоріжкок різних категорій, що будуть з'єднувати райони міста з його центральною частиною та між собою.
4. Створення велодоріжок у парках та рекреаційних зонах міста, з'єднуючи їх з мережею велодоріжок та місцевою мережею туристичних шляхів, суміщених з основними міжнародними туристичними коридорами, які ведуть до м.Львова.
5. Збільшення кількості велостоянок і велопортів через залучення до цього приватного сектору та інвесторів (торгові центри, крамниці тощо).
6. Залучення до активного та здорового способу життя всіх мешканців міста, насамперед активного працездатного населення, збільшення частки велосипедного руху. 
7. Залучення до створення велоінфраструктури навчальних закладів, закладів охорони здоров'я м.Львова та інших установ.
8. Поєднання велосипедного руху з громадським транспортом шляхом створення та розміщення мережі пунктів для паркування та зберігання велосипедів (можливість залишити велосипед біля вокзалів, автостанцій, громадських, комунальних і державних закладів).
9. Популяризація м.Львова, як привабливого для життя та відпочинку міста, поліпшення туристичного іміджу міста.

5. Термін виконання
Беручи до уваги досвід європейських міст, створення аналогічних інфраструктур розраховано на 5 та 10 років. 
Тому створення велоінфраструктури у м.Львові доцільно поділити на 2 етапи: перший – з 2010 по 2015 роки та другий – з 2015 по 2020 роки.
З 2010 року впроваджувати велоінфраструктуру у паркових зонах та вулицях, які плануються під реконструкцію до проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу "Євро 2012".

6. Очікувані результати
1. Першість в Україні з впровадження комплексної програми створення велоінфраструктури (проектування, розмітка, ознакування, засади, правила тощо)
2. Поліпшення якості життя мешканців міста.
3. Поліпшення екологічної ситуації у місті.
4. Збільшення інвестицій у місто.
5. Запобігання серцево-судинним та іншим захворюванням.
6. Залучення значної частини населення, зокрема молоді, до ведення здорового способу життя.
7. Створення додаткових занять для дітей та молоді, змістовне дозвілля.
8. Запровадження традиційного сімейного активного відпочинку.
9. Створення додаткових робочих місць.

Коли львів’яни пересядуть на велосипеди?

В Чернівцях облаштують веломаршрути та велопарковки

 

[Головна сторінка] [Новини] [Вeлопричіп] [Вeлоновини] [Статті] [Відeогалeрeя] [Фотогалeрeя] [FAQ] [Гарантія, сeрвіс] [База прайсів] [База акцій] [Контакт] [Кутки споживача] [Перекидні системи демонстраційні] [Дошка оголошень]

ua
ru

Українська

Русский

Користувальницький пошук

Підтримка проекту:

U634971969297
Z404288205014
E208021446192


Нова українська національна ідея. Новая украинская национальная идея
Кутки споживача для всіх міст із законодавством та книгою скарг. Кутки покупця. Уголки потребителя для всех городов с законодательством и книгой жалоб. Уголки покупателя

>